Бібліотека - вічний храм мудрості

В нашому житті багато змін відбулось після 24 лютого. Змінилася і робота книгозбірень громади. Оговтавшись від стресу після нападу рф, кожен українець намагається допомогти нашій державі, нашим збройним силам. Одразу після оголошення військового стану, бібліотеки стали волонтерськими центрами. Координуючи свою роботу з місцевою владою, волонтерами, військовими, медиками, ми приймаємо, розприділяємо продукти, речі, засоби зв’язку і гігієни. при цьому докладаємо і свої кошти, домашні запаси. 

По-новому ми подивились і на наші фонди. Вилучаємо без жалю книги російських авторів, які нічого хорошого нас і наших дітей навчити не в змозі. Краще відправимо їх на макулатуру, щоб з неї виготовили книги хороші, цікаві і правдиві. Досить з нас перекручувань нашої історії.

Серед наших користувачів багато ВПО. Ці люди відчули жах «руzкого міра», жах, який несе це їхнє «асвабаждєніє». Вони читають книги, періодику, користуються послугами Інтернет-центру, беруть участь у майстер-класах по виготовленню української символіки, плетінні маскувальних сіток. Для тих, хто любить читати, а здоров’я не дозволяє прийти до бібліотеки, організовано книгоношення. Ветеранам і людям з обмеженими можливостями бібліотекарі приносять книги, журнали, газети, розповідають новини, записують спогади, відгуки на прочитані видання. Великим попитом у цих людей користується місцева газета «Трибуна хлібороба».

Ми працюємо не тільки в бібліотеці, організовуємо роботу «Бібліотеки під відкритим небом» та «Бібліотечні майданчики» для дітей. В них можна взяти чи обміняти книгу, взяти участь у вікторинах, конкурсах знавців, поетичному марафоні чи анкетуванні.

Незважаючи на військовий стан, продовжуємо працювати над проєктом «Христинівщина від А до Я». Цей матеріал ми висвітлюємо на блозі бібліотеки , в соціальних мережах, на сторінках улюбленої місцевої газети, з якою плідно співпрацюємо. До початку вторгнення окупантів-рашистів на нашу землю, бібліотекарі організовували виставки-інсталяції на святах, які проходили в нашій громаді. Віримо в Перемогу, в наші ЗСУ, робимо все для підтримки наших співвітчизників і вояків. І ми збережемо і відновимо свої традиції!

В бібліотечній сфері працюють тільки ентузіасти своєї справи, адже наші зарплати не утримають тих, хто хоче просто заробити гроші. Наші бібліотеки - це і книгозбірні, і музеї, і етнографічні і фольклорні куточки, і Інтернет-центри, і клуби за інтересами, де можна співати, вчитись готувати страви, гаптувати чи плести, обміняти насіння, дізнатись новий рецепт, прийняти участь у масових заходах, написати листа чи намалювати малюнок воякам на передову. Зараз юні користувачі бібліотек громади готують свої роботи на обласний конкурс «Війну, а не квіти малюють діти», який проходить під егідою Черкаського управління культури та охорони культурної спадщини.

Бібліотекарі в непростих умовах відзначають цьогоріч своє професійне свято – Всеукраїнський день бібліотек. Центральна бібліотека нашої громади за сотню років свого існування пройшла шлях від хати-читальні в одній кімнаті до нинішньої книгозбірні з сучасним обладнанням: комп’ютерами, ксероксом, сканером тощо. Вітаю всіх своїх колег, зичу їм здоров’я, сили, енергії, творчої наснаги, домашнього затишку і всім нам – миру в нашій Богом благословенній Україні. Щира подяка нашим ветеранам, які не зрадили любові до книги, присвятивши їй своє трудове життя. Шановні наші пенсіонери, ми назавжди – колеги, хоч Ви вже і на заслуженому відпочинку, але, знаю, душею Ви вболіваєте за бібліотеку. Ми пам’ятаємо Вас, Г.І.Розумович, Л.С.Костенко, О.Ю.Томачук, Н.В.Напній, С.А.Родіонова, В.О.Мітасова, Л.Г.Савченко, Г.З.Городнича, Л.П.Волосова, М.М.Загичко, Ю.І.Коваль, Г.Д.Гірська, П.І.Комаха, Н.А.Лебідь, Л.М.Кузьменко з с.Росішки, Н.Й.Пізняк з Талалаївки, Г.К.Коваль з Вікторівки, Л.О.Марченко з Веселівки, В.В.Андрущак з Ягубця, Г.І.Скалій з Верхнячки, О.Т.Паламарчук з Углуватки, К.В.Гаврилюк з Козачого, В.І.Балазюк з М.Севастянівки, В.І.Шкатюк з Греблі, С.Ф.Муха з Івангорода, К.Д.Панська з Пеніжкового, Н.М.Білевич з Орадівки, Н.П.Балюк з с.Христинівки, В.О.Сторожук з Зоряного.

Вічним болем, смутком і пам’яттю живуть в наших серцях імена тих бібліотечних працівників, які відійшли в потойбіччя: Є.С. Лямець, Л.П.Лісовенко, Ю.М.Рудник, Г.Ф.Гудзь, К.О.Лановенко, Н.О.Кулинич, З.С.Качан, Г.К.Ткачук, Г.Р.Микитас, І.І.Голубєва, М.М.Столович, С.Т.Ковбасюк, О.С.Чернищук, Л.А.Потрібна. С.І.Паливода, Н.М.Панько, Л.П.Тофанівська, Л.В.Ткачук, А.М.Попик, О.М.Пізняк, М.С.Тіточка, П.І.Гловацький, Я.М.Гарбар, Г.І.Панчук, Г.П.Паламарчук, Т.П.Білецька, М.С.Вовк, Л.З.Зінкевич. Вічна їм пам’ять!

Життя продовжується. Воно вічне, як Україна, як природа, як слово, як думка, як книга і як бібліотека. Все це перейде у спадок нашим нащадкам, які житимуть у вільній і мирній, квітучій і демократичній державі. Вони будуть розумнішими і освіченішими за нас. І ті знання і мудрість вони черпатимуть з книг, які зібрані в бібліотеках.