Іде рідним селом статний юнак, вітається з односельцями. На нього заглядаються дівчата, а хлопчаки не приховують свого захоплення. Йому відповідають щиро, з повагою. Навіть сивочолі ветерани в пошані схиляють у привітанні свої голови - іде воїн, захисник, герой - Швайка Олексій Юрійович. Йому йде двадцять третій рік, а за плечима - навчання в Львівській військовій академії сухопутних військ, участь в АТО та бої проти знахабнілих рашистів.
В Ягубці сім'ю Швайків поважають за чесність, порядність, доброзичливість. Доля розпорядилась так, що голова сім'ї виховував своїх синів сам. Хлопцям було зовсім мало років - Олексію - 11 років, а Владиславу - 7, коли їх родина осиротіла. Не привів батько їм мачуху, виводив самотужки хлопців у люди. З цим завданням він справився на "відмінно". Це підтвердять всі, хто знає Юрія Васильовича та його кровинок.
Олексій, тепер уже Олексій Юрійович, був для меншого брата другом, наставником, захисником. Дивився за братом, допомагав йому у навчанні, вчив грати у футбол, допомагав батькові куховарити, доглядати сад, працювати на городі. А іще в цій господі радують око квіти, їх любила мама хлопців Валентина Василівна. І тепер вони ростуть в обійсті, як данина пам'яті про неньку.
В цій сім'ї діти росли доброзичливими, шанували працю та взаємодопомогу. За навчанням, гуртками, заняттям спортом роки пролетіли швидко. Вилетіли з батькової хати, стали на крило, обрали свою дорогу у житті. Бути захисником Олексій навчився з зовсім юного віку. Можливо, відчуваючи відповідальність за меншого брата, опікувався ним. Отримавши атестат про середню освіту, подав документи до військової академії імені гетьмана Петра Сагайдачного. Вистачило знань - недаремно батько слідкував, щоб Швайки-молодші вчились, читали, виконували домашні завдання. Для військового не останнє місце займає фізична підготовка. Мускули накачував не лише на стадіоні, а й біля лопати, коси, сокири. Це був 2018 рік. З тих пір старший сержант О.Ю.Швайка, підписавши контракт, служив в Броварах, пройшов бої в складі зенітно-ракетної бригади в АТО. Служив так, щоб бути для підлеглих захисником і прикладом. Першу свою військову нагороду- відзнаку Президента України "За мужність", друга нагорода "За мужність і відвагу" прикрасила груди молодого воїна 22 листопада 2022 року, з 24 квітня він учасник бойових дій, нагороджений медаллю "Ветеран війни". Його нагороди свідчать про мужність і сміливість, відвагу і вірність військовій присязі.
В ці весняні теплі дні Олексій Юрійович, Олексій, Альошка приїхав в рідне село у відпустку. Хочеться йому і батькові допомогти, і з друзями поспілкуватись, і красотою рідного села полюбуватись. А ще він знайшов час завітати до сільської бібліотеки, поговорити з тими, хто там був. В свій час він багато читав, захоплювався книгами про пригоди, історії України. В тому, який виріс цей допитливий хлопчина, є і заслуга книг.
Думками і душею сержант Олексій Швайка там, на передовій, разом зі своїми хлопцями. Вони не тільки друзі, а й побратими. Їх дружба скріплена боями, спільністю поглядів, любов'ю до України.
Незабаром він знову буде боронити рубежі України. Щиро бажаємо йому і всім українським воїнам здоров'я, сили, витримки в боротьбі з окупантами. Хлопці, наші мужні Герої, за вас молиться вся УКРАЇНА, кожна родина. Хай молитви линуть до Бога, хай Всевишній береже вас, щоб ви живими і здоровими повернулись до рідних домівок.
Все буде Україна
Немає коментарів:
Дописати коментар