Наша Веселівка – невелике село. Але люди тут живуть добрі, щирі, роботящі. Вони вміють працювати, творити, вирощувати сади, будувати будинки, ростити дітей. А ще у важку хвилину вміють захищати збудоване, вирощене, те, що дороге серцю, що і є складовою частиною України. Серед захисників нашої держави і нашої незалежності – уродженець нашої Веселівки Штовба Василь Дмитрович. Батько - Дмитро Васильович, продовжуючи сімейну традицію, назвав сина в честь його діда. Працював батько зварювальником. Спеціаліст він - чудовий. Ніколи не відмовлявся допомогти родичам чи сусідам. Малий Василь часто спостерігав за танцем вогню і іскринок, коли з шматків металу виростав міцний і надійний виріб чи запчастина. Мама – Людмила Феофанівна – економіст тодішнього колгоспу на роботі, а вдома – вправна господиня, мама двох діток. В неї в руках вся домашня справа робилась легко.
Василь Дмитрович народився 23
грудня 1978 року. Ось такий гарний подарунок долі під новорічну ялинку. Діти
росли в любові і турботі, але знали і «зась», тому виросли нерозбалуваними,
добрими, роботящими. В той час у Веселівці була восьмирічна школа, яку й
закінчив Василь. Батьки розуміли значення освіти для дітей, тому й наполягли на
отриманні середньої освіти в Розсішській школі. Шкільні роки – чудова пора: це
час навчання, становлення характеру, мужніння. Отримавши атестат, не
роздумуючи, подав документи до вступу в Уманське ПТУ № 9. Обрав для себе
батькову професію. Багато його одногрупників зварювальний апарат тримали в
руках вперше, а йому і практику можна було не проходити – від батька отримав
ази зварювальної справи. Диплом електрозварювальника третього розряду, уміння
користуватись зварювальним апаратом дозволили легко влаштуватись на роботу.
Працював в Умані.
А 17 жовтня 2009 року народилася
нова сім'я Штовбів. Його дружина Валентина, медичний працівник за освітою,
стала його другою половинкою. Ця щаслива сім'я має трьох доньок, трьох красунь,
трьох помічниць – Анастасію, Дарину, Вікторію. Звичайна сім'я, яка ростила
дітей, мріяла про їх щасливе майбутнє... Але виявилось, їх майбутнє потрібно
захищати зі зброєю в руках. 18 січня 2023 року патріот, батько, чоловік, людина
такої мирної професії стає воїном ЗСУ. Не ховався за спини, воював сміливо.
Сержант Штовба має Подяки від командування, звання сержанта. З якою радістю
його зустрічали вдома, коли приїхав у відпустку. Діти не відходили від тата. З
повагою дивилися сусіди і родичі. Він розуміє, що на ньому і його побратимах
лежить величезна відповідальність: своїми руками вони захищають свої сім'ї,
своїх дітей, їх майбутнє і долю України.
Більше року він був на передовій,
його охороняли молитви рідних, але 2 березня 2024 року осколки мін і куль
летіли так густо, що ангел-охоронець не встигав їх відводити від Василя
Дмитровича. В медичній картці лікарі зафіксують «мінна вибухова травма, струс
головного мозку, вогнепальне сліпе поранення». Такий ось страшний бій він
витримав на Куп'янському напрямку. А 7 липня осколки знову наздогнали його.
Зараз мужній воїн, захисник,
шанована людина на реабілітації. Побажаймо йому сили, здоров'я, поваги від тих,
хто поряд, хороших новин, достатку. Ви вклали свою частку в наближення Перемоги, яку ми всі так чекаємо.
Ми пишаємось Вами і Вашим подвигом,
шановний Василь Дмитрович!
Все буде Україна!
Немає коментарів:
Дописати коментар