Всі ми цікавимось минулим нашого краю. Погодьтесь, дізнатись, якою було наше місто багато десятиріч тому, дуже цікаво. А прочитати, як вчились наші бабусі і дідусі в далеких довоєнних роках, хоче, напевно, кожен. Всі ми в свій час навчались в школі, відкривали для себе неповторний світ шкільних років. Можна порівняти, проаналізувати, згадати.
Допоможе в цьому книга Петра Івановича Горохівського "Освіта Христинівщини в 30-х - на початку 40-х років. За матеріалами газети "Колгоспник Христинівщини", яку автор люб'язно подарував нещодавно в бібліотеку. Хочеться одразу зауважити, що ні в редакції, ні в районній бібліотеці підшивок районної газети за той період немає - вони згоріли в 1941 році, коли станцію нещадно бомбили гітлерівці. Автор працював в Київському архіві.
Перший розділ книги знайомить читачів з організаційними та ідеологічними основами розвитку освіти України у кінці 20-х - початку 40-х років. Матеріал сформований по періодах у кілька років. З трепетом перегортають читачі книгу, щоб дізнатись, яким було навчання, становище вчителів,участь дітей в громадському і господарському житті краю в роки Голодомору, великого терору чи в 1940-1941 роках.
Ті далекі роки ознаменувалися багатьма політичними та економічними змінами, коли радянське керівництво робило ставку на систему освіти, як дієвий механізм поширення своєї ідеології.
Вибрані статті з газети, які розповідають про навчання учнів, про те, як вони збирають довгоносиків на бурякових плантаціях, доглядають лошат, займаються в різних гуртках, відзначають державні свята, зустрічають Новий рік, виготовляють ялинкові прикраси тощо.
Після страшних років років Голодомору в районі, як і по всій Україні, залишилось багато дітей-сиріт, як тоді казали патронованих дітей . Хоч у їх сирітстві були винні партія і уряд, про це вони воліли не згадувати. Патроновані діти жили в кожному селі. Опікувалися ними сільські ради, комсомольські організації, небайдужі люди. Але в газеті були замітки і про те, що такі діти не були забезпечені найнеобхіднішим.
Особливістю 1940-1941 рр була акцентуація на оборонно-масовій роботі серед шкільної молоді. Історикам і краєзнавцям треба зібрати імена тих, хто разом з атестатом зрілості отримав повістку з військкомату і не повернувся до мирного життя.
Книга П.І.Горохівського надзвичайно цікава, в ній висвітлюються факти і події, про які багато хто раніше не знав. Список використаної літератури включає 374 назви статей з районної газети тих років. Там є дуже красномовні заголовки.
Дякуємо Петру Івановичу за книгу. Вона дійсно цікава для тих, кому не байдужа наша історія. Читачі знаходять часто там імена своїх рідних. А тих, хто її іще не читав, запрошуємо взяти в руки цей згусток історії і подій того часу.
Немає коментарів:
Дописати коментар