Дата, яка
навіть з роками і десятиліттями не перестає боліти нашому народу, нашій
планеті. 26 квітня 1986 року о 1-ій годині 23 хвилини на четвертому енергоблоці
Чорнобильської атомної електростанції сталася аварія, яку фахівці назвуть
найбільшою техногенною катастрофою. Цей енергоблок перетворився на суцільну
руїну: зруйновані стіни, обпалений бетон, покривлена арматура... Попливли
величезні невидимі смертоносні хмари радіації. А із зруйнованого енергоблоку
продовжувало виходити, страшне по своїй суті, випромінення.
У зону навколо ЧАЕС після вибуху почали прибувати фахівці, які мали важливе завдання: приборкати невидимого радіаційного монстра. Серед них був і Чабан Володимир Вікторович. Народився він в 1961 році в селі Углуватка. Звичайне дитинство сільського хлопчини: дитячий садок, місцева школа, ігри з друзями, спортивні заняття на місцевому стадіоні... Тут, в своєму рідному селі він зустрів і своє кохання – Валентину Подолянюк, яка стала його дружиною, матір’ю їх синів – Андрія і Костянтина. Працювати йому випало в в об’єднанні «Донецьк-Шахтобуд». Жила сім’я в Дружківці Донецької області, працював на машинобудівельному заводі. Отой сумнозвісний квітневий вибух на ЧАЕС розділив життя всіх українців на дві частини, яку в народі назвали «два кольори часу». А 11 травня, через 16 днів після вибуху три автобуси «Ікарус» з працівниками «Донецьк-Шахтобуд» виїхали до Чорнобиля. Люди добровільно і свідомо їхали туди, щоб врятувати майбутнє дітей, майбутнє України, всієї планети.
Адже вони були будівельниками, краще за них
ніхто цю роботу виконати не зміг би. Це вони, добровольці третього батальйону
Донецького полку цивільної оборони, залучившись до ліквідації наслідків,
налагоджували камери під реактором, куди встановлювали секції холодильників,
укладали бетон. Породу з-під фундаменту вибирати всю не можна, залишили
цільник, на якому стояла чаша реактора. Породу навколо цільника вибирали
смужками і звільнений простір заливали бетоном. Робили монтаж поворотних плит
стрілочних переводів, прокладали вузькоколійку навколо реактора... Радіаційний
фон «зашкалював», з ладу виходили прилади, а люди трималися і працювали, бо
потрібно було все зробити швидко і якісно. Пили йодові таблетки за
рекомендацією медиків. А головне – підтримували один одного, вірили в те, що
зможуть ліквідувати наслідки аварії.
Про їх
роботу по ліквідації наслідків цієї страшної біди, згадують журналісти-автори
книги «Чорнобиль очима очевидців». На фотографіях не видно радіоактивного пилу
та доз опромінення, які впливатимуть на цих людей, на їх здоров’я надалі.
Нікому з ліквідаторів перебування в тій небезпечній зоні здоров'я не додало. А
Володимир Вікторович, маючи український запал, козацьке здоров’я, углуватске
загартування, зумів вистояти в те випробовування, пропрацювавши там до 1988
року. З чистою совістю повернувся додому, в свою Дружківку, до сім'ї. Жив,
працював, ростив синів, радів життю. Але напад рф на Україну перекреслив мрії,
сподівання, саме право на життя. Він був уже пенсійного віку, але вирішив
вивезти родину з-під обстрілів. Сім’я приїхала в квітні 2022 року в Углуватку.
Друзі, родичі, рідна земля... Це було б добре, якби не проклята війна. Його
сини Андрій і Костянтин, виховані як справжні патріотики-українці, серед тих,
хто зі зброєю в руках відстоює нашу незалежність, нашу територію, нашу волю. До
батька і брата приєднався і онук Володимира Вікторовича. Вони не посоромлять
рід Чабанів.
Чорнобиль...
Чорний біль нашої землі.Чорнобиль має кольори: весна і сонце – до, і горе –
після.
І скільки б
не минуло років, це слово полум’янітиме вогнищем скорботи і мужності. Вклонимось
в подяці кожному ліквідатору, адже це вони своєю мужністю, героїзмом, своєю
важкою працею дали змогу всім нам жити після страшного вибуху 26 квітня 1986
року. Дякувати їм потрібно не тільки в ці квітневі дні, а пам’ятати щодня, що
тисячі ліквідаторів дарували нам життя.
Шановний Володимир Вікторович, вклоняємось вам за ваш подвиг, за вашу працю, за вашу небайдужість, за ваших дітей, за людяність і скромність. Здоров’я вам, сили, наснаги, добрих новин, енергії. Хай всі ті, кого ви любите, будуть здорові і успішні.
Всім нам Перемоги і миру! Все буде Україна!
Немає коментарів:
Дописати коментар