Вечір, присвячений пам'яті про трагедію Чорнобиля, був підготовлений працівниками центральної районної бібліотеки та учнями 10-А класу Христинівської ЗОШ №1 І -ІІІ ступенів. Уявно всі присутні перенеслися на 26 років назад, а для присутніх учнів, яких тоді ще й на світі небуло, - це вже історія далека, невідана...
Кулеша Світлана Миколаївна, провідний бібліотекар відділу обслуговування бібліотеки, розповіла про історію будівництва потужної атомної станції, початок якої припав на 1971 рік. На 1983 рік уже працювало 4 енергоблоки, приступили до будівництва 5 -го. Місто швидко розбудовувалось: відкривались дитячі садочки, школи, лікарні, магазина... А яких тільки квітів не було у скверах, алеях, парках!
Ніщо не віщувало біди... Та о першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над 4 реактором чорнобильської атомної станції, несподівано велтенське полум'я розірвало нічну темряву.
Ті, хто тієї ночі не спали, бачили, як над електростанцією спалахнуло вогнене сяйво, схоже на сніп полум'я. Та ніхто тоді й гадки не мав, що те сяйво смертельно небезпечне. Відлік часу став тоді далеко не мирним, а бойовим і пішов на години, хвилини, секунди. Мирна, щаслива весна перестала існувати для українського народу.
Подальшу розповідь бібліотекаря продовжують поетичні рядки віршів про ту страшну трагедію, які підготували учні: Гутник Оля, Барченко Катя. Дискаленко Наташа, Поліщук Настя, Постойко Настя,Кузьменко Оля, Васьковська Алла, Мазуренко Оксана, Слюсарська Віка, Іщенко Коля, Шевчук Богдан, Паламарчук Андрій.
Хоч і минуло 26 років з того трагічного дня. наслідки чорнобильської трагедії відчуваються і сьогодні. Тому потрібно робити все можливе, щоб зберегти своє життя і життя майбутніх поколінь: дбати про чистоту землі, насаджувати дерева, прикрашати землю квітами, травами. не забруднювати ріки. ставки та джерела.
А на закінчення Світлана Миколаївна побажала старшокласникам:
Ростіть і добрі, ростіть щасливі,
Дівчатка будуть нехай вродливі.
А хлопці - сильні і могутні.
А ті події незабутні
Хай не тривожать більше нас
Хай кане зло у безодню, в час!
Кулеша Світлана Миколаївна, провідний бібліотекар відділу обслуговування бібліотеки, розповіла про історію будівництва потужної атомної станції, початок якої припав на 1971 рік. На 1983 рік уже працювало 4 енергоблоки, приступили до будівництва 5 -го. Місто швидко розбудовувалось: відкривались дитячі садочки, школи, лікарні, магазина... А яких тільки квітів не було у скверах, алеях, парках!
Ніщо не віщувало біди... Та о першій годині 23 хвилини 40 секунд, коли всі спали безтурботним сном, над 4 реактором чорнобильської атомної станції, несподівано велтенське полум'я розірвало нічну темряву.
Ті, хто тієї ночі не спали, бачили, як над електростанцією спалахнуло вогнене сяйво, схоже на сніп полум'я. Та ніхто тоді й гадки не мав, що те сяйво смертельно небезпечне. Відлік часу став тоді далеко не мирним, а бойовим і пішов на години, хвилини, секунди. Мирна, щаслива весна перестала існувати для українського народу.
Подальшу розповідь бібліотекаря продовжують поетичні рядки віршів про ту страшну трагедію, які підготували учні: Гутник Оля, Барченко Катя. Дискаленко Наташа, Поліщук Настя, Постойко Настя,Кузьменко Оля, Васьковська Алла, Мазуренко Оксана, Слюсарська Віка, Іщенко Коля, Шевчук Богдан, Паламарчук Андрій.Хоч і минуло 26 років з того трагічного дня. наслідки чорнобильської трагедії відчуваються і сьогодні. Тому потрібно робити все можливе, щоб зберегти своє життя і життя майбутніх поколінь: дбати про чистоту землі, насаджувати дерева, прикрашати землю квітами, травами. не забруднювати ріки. ставки та джерела.
А на закінчення Світлана Миколаївна побажала старшокласникам:
Ростіть і добрі, ростіть щасливі,
Дівчатка будуть нехай вродливі.
А хлопці - сильні і могутні.
А ті події незабутні
Хай не тривожать більше нас
Хай кане зло у безодню, в час!
Немає коментарів:
Дописати коментар