Мама... Найрідніша, наймиліша людина для кожного. Тільки матері люблять нас такими як ми є, прощають нас всі вчинки, завжди моляться за нас, щоб ми росли сильними, мужніми, чесними, добрими, справедливими.
Такими були і наші земляки, які ще зовсім молодими віддали життя за те, щоб жили їх матері, друзі, рідні. Україна в них, як і мама, була одна. Україну вони любили більше, тому що Україна - це батьківщина, рідні, друзі, мир, квітучі сади і пшеничні поля...
В день матері в Христинівській ЗОШ№2 віншували матерів наших земляків, які відійшли у вічність героями. Ми пам'ятаємо їх імена: Ігор Валюк, Дмитро Георгієв, Сергій Попик, Володимир Олійник...
Завчасно посивіли їх матері. А хлопці - герої назавжди залишились молодими. Ми пишаємось їх подвигом, доземно вклоняємось їх матерям за те, що вони виростили і виховали справжніх захисників, відданих і чесних. Вони загинули за те, щоб жили діти, щоб ворог не дійшов до нас, щоб на землі запанував мир.
В залі панувала тиша, не завжди вистачало слів, щоб висловити почуття. Мовчали принишклі діти, не ховали сліз дорослі: вчителі, волонтери, рідні героїв.
В написання сценарію В.В.Свіщенко вклала свою душу, свою повагу до юних патріотів, до їх найрідніших людей. Слова вдячності тим, хто з такою теплотою розповідав про наших земляків-героїв, хто збирав фотографії, документи, спогади.
Районна бібліотека розгорнула книжкову виставку: "І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов..."
Дякуємо вчителям і учням школи, які свято бережуть імена героїв.
Герої не вмирають!
Такими були і наші земляки, які ще зовсім молодими віддали життя за те, щоб жили їх матері, друзі, рідні. Україна в них, як і мама, була одна. Україну вони любили більше, тому що Україна - це батьківщина, рідні, друзі, мир, квітучі сади і пшеничні поля...
В день матері в Христинівській ЗОШ№2 віншували матерів наших земляків, які відійшли у вічність героями. Ми пам'ятаємо їх імена: Ігор Валюк, Дмитро Георгієв, Сергій Попик, Володимир Олійник...
Завчасно посивіли їх матері. А хлопці - герої назавжди залишились молодими. Ми пишаємось їх подвигом, доземно вклоняємось їх матерям за те, що вони виростили і виховали справжніх захисників, відданих і чесних. Вони загинули за те, щоб жили діти, щоб ворог не дійшов до нас, щоб на землі запанував мир.
В залі панувала тиша, не завжди вистачало слів, щоб висловити почуття. Мовчали принишклі діти, не ховали сліз дорослі: вчителі, волонтери, рідні героїв.
В написання сценарію В.В.Свіщенко вклала свою душу, свою повагу до юних патріотів, до їх найрідніших людей. Слова вдячності тим, хто з такою теплотою розповідав про наших земляків-героїв, хто збирав фотографії, документи, спогади.
Районна бібліотека розгорнула книжкову виставку: "І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов..."
Дякуємо вчителям і учням школи, які свято бережуть імена героїв.
Герої не вмирають!
Немає коментарів:
Дописати коментар