Інтернет-мандрівка: «Традиції святкування 1-го квітня в різних країнах світу та ще багато цікавого про День гумору та сміху»

Цей день не внесений ні в які календарі знаменних дат і всенародних свят, але його цілком можна віднести до міжнародних, оскільки він з однаковим успіхом відзначається й у Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії, і навіть на Сході. В одних країнах 1 квітня називають День сміху, в інших – День дурня (All Fools Day). У цей день кожен хоче пожартувати над кимось, тож ніхто не застрахований від розіграшів і навіть найсерйозніші люди мимоволі посміхаються.

Звідкіля пішло це, напевно, не буде перебільшенням сказати, найпозитивніше свято, як і коли народився звичай веселитися, розігрувати своїх рідних, друзів, знайомих і жартувати над ними саме 1 квітня, зараз встановити важко, скоріше неможливо. Існує безліч різних версій походження свята, але деякі з них самі схожі на першоквітневий розіграш.

На думку деяких дослідників, прототипом цього свята у еллінів був античний фестиваль Деметрія, який відбувався на початку квітня. Згідно легенди Аїд – Бог підземного царства, викрав доньку богині Деметри – Прозерпіну. Пошуки доньки ні до чого не призвели – адже крики дівчини були всього лише примарним відлунням, а її викрадення – обманом.

Не виключено, що це свято було частково пов’язане із весняним рівноденням. Одразу ж після нього давні римляни чествували божество сміху (Risus). Святкування цієї події обов'язково супроводжувалося веселощами, жартами і першими розіграшами. Римський письменник Апулей, автор «Метаморфоз», писав з цього приводу: «Забави ці, які ми щороку влаштовуємо на честь Сміху, завжди мають які-небудь вигадки. Ми єдині з усіх народів, що умилостивлюємо забавами, веселощами та жартами божество, яке називається Сміхом». Це свято зберегло свої традиції і до сьогоднішнього дня. Хоча первісний зміст жартів – задобрити вищі сили – вже втрачений.

Ісландські саги також розповідають, що звичай обманювати 1 квітня існує з дуже давніх часів та введений самими асами (богами).

У давніх індійців в квітні, першому місяці їхнього року, відзначався день народження богині Сіти. На цьому святі розігрувалися сценічні вистави, у яких індійці жартома обманювали одне одного, намагаючись таким чином привернути до себе богиню.

Італійці називають це свято Днем першоквітневої риби. За специфічною назвою свята стоїть давня легенда. Колись давно один рибалка вирішив розіграти своїх друзів та накидав у море копченої риби. Це якраз сталося 1 квітня. Розіграш видався таким вдалим та веселим, що його почали повторювати щороку як символічний жартівливий ритуал. Сьогодні італійці на згадку цієї події майструють паперових рибок та непомітно чіпляють їх на спину перехожим. З того, хто не помітить «сувенір, звісно ж дражняться.

Цікаво, що французи за прикладом своїх сусідів також пов’язують свято 1 квітня із рибою. Проте причиною для цього стала зовсім інша історія. Колись, до того як Папа Римський Григорій XIII у 1562 року ввів новий григоріанський календар, у Франції до другої половини XVI століття новорічний тиждень починався 25 березня, а закінчувався 1 квітня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Пізніше, король Карл ІХ реформував у Франції календар і початок нового року офіційно стали відзначати 1 січня. Свято перенесли – звички залишилися. Минули роки перш ніж нововведення перемогло цю багатовікову звичку. Чимало людей через незнання чи через консервативні погляди продовжували обмінюватися привітаннями та подарунками в останній день колись новорічних свят – 1 квітня. Решта ж тішилися над ними й називали «квітневими дурнями» або «першоквітневими рибами», тому що в цей час Сонце завжди перебуває в сузір’ї Риб. Досі у Франції кондитери дотримуються традиції, продаючи цього дня величезних шоколадних риб.

У Нідерландах це свято користується великою популярністю. Цього дня кожен мешканець королівства намагається розіграти якомога більше людей. Для цього “гумористи” вигадують неправдиві новини, які вони нібито почули по телевізору або вичитали з газети. У більшості випадків такі новини пов’язані з неможливими науковими відкриттями, життям популярних артистів та королівської сім’ї. Зі свого боку журналісти не ображаються, а ще більше підкидують таких неймовірних новин зі ЗМІ.

Незабаром колоністи експортували цю традицію до Америки і Австралії. Американцям полюбилося це свято. 1 квітня пустують не тільки діти, які підкидають на дорогу гаманець на мотузочці або чіпляють до спини папірець «чекаю стусана», а й дорослі: мами часто подають дітям шоколадні тістечка або тортики, начинені ватою та ганчір’ям. 

А журналісти часто-густо ще й підігрівають інтерес до цього свята. Перший резонансний американський жарт був датований 1 квітня 1835 року. Одна з найвідоміших газет Нью-Йорка опублікувала інформацію про те, що вчені винайшли телескоп, завдяки якому можна побачити жителів Місяця, які схожі на білих мавп із крилами. Багато хто з американців повірили цьому повідомленню. А в 1878 році маємо новий жарт від журналістів. В нью-йоркській газеті повідомлялося, що американський винахідник Томас Едісон придумав апарат, який перетворює воду у вино, а землю в зерно. 

До речі, в день гумору відзначає своє день народження одна із найуспішніших цифрових компаній з логотипом у вигляді надкушеного яблука. Так, це АррІе! До речі, а ви знали, що саме бажання бути в телефонному довіднику попереду конкурентів призвело до того, що назву фірмі дав звичайний фрукт.

В Англії кепкувати над друзями прийнято до полудня, а з тих, хто ставав «жертвою», дражнилися до кінця дня. В основному англійці придумують розіграші в стилі «піди туди – не знаю куди, принеси те – не знаю що», тобто, як правило, смішні доручення для наївних простаків.

Походження Дня сміху британці пов’язують із відомим містом Гоуфам, який знаходиться біля рідного міста Робіна Гуда – Ноттінгемом. Також це місто називають Містом Дурнів. У давні часи в Англії існувала традиція: якщо король проїжджав по будь-якій землі країни, то вони одразу ставали власністю держави. Проте кмітливі мешканці міста не хотіли належати королю та платити йому податки, і вони вирішили його відстрашити. Одного разу король і його свита приїхали до міста й побачили дивні речі – його мешканці намагалися посадити птахів у клітки без даху, втопити рибу в річці та пасли корів на дахах будинків. Шокований монарх вирішив, що в цьому місті живуть божевільні, а з таких людей податки не візьмеш.

Найвдаліший англійський розіграш стався в 1698 році. Одна з лондонських газет, надрукувала оголошення про те, що в Тауері митимуть знамениті скульптури левів. Тож, зібралося повно роззяв, що «купилися» на першоквітневий жарт. Серед них були і знатні панове. Цікаво, що рівно два століття потому, у 1860 році те ж саме оголошення опублікувала інша лондонська газета. Результат був аналогічним, містяни клюнули знову!

У Швейцарії в 1938 році придумали розчинну каву і 1 квітня презентували її громадськості. Однак любителі кави вирішили, що їх просто дурять! В результаті невірно вибраного дня кавоманія поширилася по світу набагато пізніше.

Фінляндія. Тут цей день почали святкувати не так давно і переважно в міському середовищі. Але в його основі – старовинний сільський звичай під час польових і інших господарських робіт відсилати дітей з жартівливими дорученнями: принести скляні ножиці, кутомір для купи гною…

В Німеччині здавна існує звичай посилати кого-небудь за тим, що не можна принести, наприклад, купити в аптеці комариний жир. Цей жарт називається іn den Aprill schicken – «посилати кого-небудь у квітень», тобто обдурити. А ще цікаво, що багато хто з німців та австрійців день 1 квітня, коли народився біблійний персонаж Іуда, вважають невдалим днем. В цей день не починають нових справ, а дехто, взагалі, не виходить на роботу.

У чехів і словаків теж існує вираз: Poslati koho z Aprilem. Цей же звичай відомий також у Польщі та Литві під назвою Primaprilis. Є підстави вважати, що прийшов  він до Європи від римлян разом з самою назвою місяця –«апріль».

До України День сміху, на думку дослідників, прийшов,імовірно, з Німеччини ще на початку ХУІІІ століття. Тоді його називали ще “Брехливим днем” або “Марією-брехухою” – одним із народних прізвиськ Марії Єгипетської, день вшанування якої за старим стилем збігається з 1 квітня. Того дня дівчата намагалися вдало когось обдурити. Вважається, що в майбутньому вони верховодитимуть власним чоловіком.

І, наостанок, розіграш століття!

Найбільшим в історії розіграшем вважають витівку телекомпанії Бі-Бі-Сі. 1 квітня 1957 року була запущена новина про небувалий врожай макаронів(!) у Швейцарії. В ефірі показали кадри, на яких селяни збирають варені спагетті з дерев, а коментатор тим часом розповідав, що селекціонерам в результаті багаторічної роботи нарешті вдалося добитися вирощування макаронів однакової довжини.

Незважаючи на складну обстановку в Україні та світі через епідемію коронавіруса, піднімайте один одному настрій, відправляйте прикольні картинки знайомим, розігруйте друзів по телефону, а ще не забувайте, що щирий сміх продовжує життя!)))