Співати по-новому про Любов я прагну... Ф.Петрарка, Сонет 131

8 квітня 1341 року на Капітолійському пагорбі в Римі, в сенатському палаці був увінчаний лавровим вінком 36-річний Франческо Петрарка. Це дійство було організоване на знак визнання його найкращим поетом і неперевершеним знавцем античної літератури. 

Визначний поет, вчений, мислитель та громадський діяч Петрарка є засновником гуманізму і, навіть, сьогодні його сонетами захоплюються мільйони поціновувачів його творчості у всьому світі.

А ще:

· Франческо Петрарка вважається батьком Відродження. Саме його гуманістична філософія привела до інтелектуального розквіту Ренесансу.

· Характерним для петраркізму є ідеалізація коханої жінки, драма і трагізм. Специфічні риси петраркізму можна зустріти в поезії таких українських письменників як Володимир Сосюра, Василь Симоненко.

· Його творчість без перебільшення можна назвати історією Великої Любові. На превеликий жаль, про кохану Петрарки Лауру нам відомо дуже мало. Вони вперше зустрілися в церкві Святої Клари в Авіньйоні (місто на півдні Франції). Через 21 рік після їхнього знайомства вона померла. Петрарка писав лише про неї і для неї, кожний сонет, кожний твір відбиває внутрішні почуття й переживання закоханого поета, чия любов так і залишилася без відповіді.

·   На честь поета на планеті Меркурій названо кратер, а також астероїд – «12722 Петрарка». Свій астероїд має і Лаура – «467 Лаура».

·  Вірші Франческо Петрарки відіграли визначну роль в формуванні сучасної італійської мови.

Гортаючи томик поезії Петрарки, вразили слова його сонету, який він написав майже перед своєю смертю:

Благословенний рік, і день, і мить,

І та пора, і час, і та година,

І той чудовий край, і та долина,

Де любові очі сяють, мов блакить,

Благословенна перша та хвилина

Як від любові вся душа тремтить.

І та стріла, якої не спинить.

І рани в серці, й мука безупинна.