Нехай все буде космос!

 

1961 рік, 12 квітня.

Відбулася знакова подія в історії людства – людина вперше здійснила успішний пілотований космічний політ по навколоземній орбіті. Юрій Гагарін став світовою знаменитістю.

2021 рік. 60 років потому.

Космічна галузь після довгого періоду стагнації почала розвиватися досить стрімко: приземлення марсоходів «Curiosit» («Допитливість») та «Perseverance» («Наполегливість») на Марс, розвиток комерційних космічних польотів, а, саме, здійснення успішних запусків екіпажів астронавтів у космос, перший міні-гелікоптер «Ingenuity» («Винахідливість») на поверхні іншої планети!!!!!

А в перспективі очікується одразу декілька дуже важливих подій для пілотованих польотів. Скажу про головну з них – в кінці квітня місія NASA SpaceX Crew-2 планує відправити до Міжнародної космічної станції (МКС) багатонаціональну групу астронавтів, що стане новою віхою у використанні комерційних космічних апаратів для ефективного просування спільних пріоритетів у дослідженнях та освоєнні космосу. Крім того, цього ж місяця вперше в історії астронавтам агентства потрібно здійснити польоти на станцію та повернення із неї щотижня на чотирьох різних космічних кораблях.

Як бачимо, квітень уперто утримує позицію найкосмічнішого місяця року! 

Але це, поки що, про успіхи Компанії Ілона Маска - SpaceX.

До речі, пам'ятник Юрію Гагаріну встановлено біля історичної будівлі штаб-квартири NASA в Х'юстоні.

Якщо заглибитися в історію, насправді саме українська земля подарувала світові плеяду яскравих особистостей – автора схеми першого у світі реактивного літального апарата Миколу Кибальчича, конструктора, вченого в галузі ракетобудування, основоположника практичної космонавтики Сергія Корольова, який стояв на чолі створення першого пілотованого космічного корабля «Восток-1», на якому і здійснив свій історичний політ Юрій Гагарін. В Житомирі, у будинку, де народився Сергій Корольов, вже понад півстоліття діє Меморіальний будинок-музей. А також, поряд поставимо Леоніда Каденюка – астронавта Незалежної України, котрий був першим, хто полетів у космос з українським прапором. 

В ті далекі 90-ті роки, виконуючи почесну місію представляти нашу космічну галузь і українську науку на міжнародній арені, Леонід Костянтинович з честю виконав доручення країни, провівши 10 наукових експериментів на орбіті в космічному шатлі «Коламбія». І ще – тоді, в 1997 році – вперше український гімн пролунав у відкритому космосі.

Тисячі фахівців працювали і працюють на величезних підприємствах, у космічних конструкторських бюро. Тобто, космічна історія, пов’язана з Україною, дуже глибока і різнобарвна. Так, люди є основною рушійною силою для звершень!

А це Олексій Пахунов, уродженець Житомира. Освіту здобув в Хмельницькому Технологічному університеті «Поділля» (тепер – Хмельницький Національний Університет) за спеціальністю «Комп’ютерні системи та мережі». Так от, приємно було дізнатися, що Олексій Пахунов був задіяний на важливих ділянках роботи в Компанії SpaceX.

– Я був інженером, що відповідав за запуск F9-21 (перша успішна посадка), FH-1 (перший запуск Falcon Heavy) і декількох інших запусків від групи Flight Software. Крім іншого, я відповідав за те, щоб польотний «софт» (програмне забезпечення), завантажений на ракету, включав в себе всі заплановані зміни і пройшов всі необхідні тести, – пояснює Пахунов, – Тепер я пишу «софт» для Starship.

 І хоча Україна не робить власні запуски, в останні роки активізувала співпрацю з США, яка є лідером в цій галузі. Серед найважливіших завдань, які вдалося виконати у 2020 році, Голова Державного космічного агентства України Володимир Тафтай у своєму публічному звіті назвав створення космічної техніки на експорт. Виготовлено матеріальну частину основної конструкції першого ступеня до 2 ракет-носіїв «Antares» (США), 2 блоків маршових двигунів четвертого ступеня до ракет-носіїв «Vega» (ЄС), забезпечено пуски 2 ракет-носіїв «Antares» та 2 ракет-носіїв «Vega». І вже 20 лютого 2021 року з Центру космічних польотів на острові Воллопс в Атлантичному океані (США) відбувся перший у цьому році пуск ракети-носія середнього класу «Antares».

      

   У розробці ракети-носія «Antares» брало участь українське Конструкторське Бюро «Південне». Ракета вивела на орбіту автоматичний вантажний транспортний корабель «Cygnus», який доставив вантаж NASA на Міжнародну космічну станцію (МКС). А це близько 3800 кг корисного вантажу. Його від’єднання заплановано на травень цього року. Корабель забере з МКС сміття і згорить разом з ним в щільних шарах атмосфери.

Ракета «Antares» складається з двох ступенів, основну конструкцію першого ступеня саме і розробило КБ «Південне», а виготовив її «Південмаш» у співпраці з українськими підприємствами «Хартрон-Аркос» (Харків), «Київприлад» (Київ), «Хартрон-ЮКОМ» (Запоріжжя), «Чезара», «Рапід» (Чернігів) і іншими. Підготовка «Antares» до пуску, її випробування і пуск також виконувалися за участю українських фахівців.

Тож, маємо перспективи в активізації співпраці України та США, враховуючи успішний спільний проект Антарес («Antares») та беручи до уваги зростаючу зацікавленість в опрацюванні нових спільних проектів в контексті програми «Артеміда» та запуску українського супутника «Січ-2-30» (у 2019 році було закінчено його збірку). Наразі, Президент України Володимир Зеленський поставив завдання запустити супутник в 2021 році, а саме, в рік 30-річчя Незалежності України.

А ви вже обрали космічний подарунок до 60-річчя першого польоту людини в космічний простір? Якщо ні, то ось – новинка від ЛЕГО. Складайте конструктори самі та зі своєю малечею. Нудьги як нема!