Згадаємо про кіно...

Христинівка від «А» до «Я»

Кіно – одне з наймолодших мистецтв нашого часу. Воно виникло в кінці XIX століття, чому ми зобов’язані відомим на весь світ братам Люм’єр. Вони були першими в історії, кому вдалося зняти фільм. Їх знаменитий короткометражний фільм «Прибуття поїзда» став сенсацією в той час. Саме з цієї події починає вести відлік прогрес в кінематограф.

Спочатку фільми були чорно-білі й німі. Зіркою німого кіно став Чарлі Чаплін, ім’я якого відомо кожному і понині. Потім кіно набуло звук, тому стали популярні мюзикли. Через деякий час кінокартини стали знімати в кольорі. Вже на початку XX століття люди сім’ями поспішали в кінотеатр на новий, це траплялося нечасто, тому похід в кіно був справжнім святом. До середини століття, коли з’явилися телевізори, кіно увійшло в кожен будинок. На екранах телевізорів стали з’являтися давно знайомі картини. Але процес зйомок не зупинявся, кожна країна знімала свої фільми. При написанні сценарію часто використовували книги і п’єси. Досі екранізація книг затребувані в суспільстві. Найцікавіші фільми перекладалися різними мовами. Були засновані кінофестивалі і премії, наприклад, «Оскар», «Пальмова гілка» тощо. З кожним роком кіно набирала все більшої популярності.

З появою цифрових технологій кіно удосконалювалося ще більше. Режисери почали використовувати комп’ютерну графіку і різноманітні спецефекти. Технологія 3D перевернула уявлення про кіно, фантазія стала схожа на реальність. У сучасному світі кіно володіє великою силою, що впливає на свідомість людини і його світогляд. Кіно використовую для навчальних цілей, наприклад, документальні та історичні фільми несуть в собі корисну інформацію про світ, передають накопичені знання доступною мовою.

В Христинівці перша стаціонарна кіноустанова з'явилась у 1931 році. Там стверджують історичні джерела. І перші кінофільми були німими. А електрострум для кіноапарата давав ручний генератор, який енергійно по черзі крутили хлопчаки, за це їх на кіносеанс пускали безплатно. Одним з перших звукових кінофільмів був «Чапаєв». Наші бабусі і дідусі пізніше захоплено дивились «Трактористів» та «Веселих хлоп'ят». А ще вони дивились фільми, відзняті легендарним Олександром Довженком напередодні війни, як німі, так і озвучені.

Христинівчани любили кіно, на кіносеанси ходили сім'ями, компаніями, в кіно часто запрошували хлопці дівчат на перше побачення. Багато хто пам'ятає кіносеанси в залізничному клубі, РБК, в клубі на «Поштовому» чи на «Дубинці», пізніше в кінотеатрі «Ювілейному». Але не можемо відшукати, де був розміщений клуб до початку війни і в перші роки після звільнення Христинівки. Тому звертаємось до всіх земляків, які цікавляться історією міста, можливо хтось пам'ятає розповідь про клуб того часу, де «крутили»кіно. Ми вдячні жительці нашого міста, колишній бібліотекарці Юлії Іванівні Коваль, яка згадує, що в середині 1950-х років літній кінотеатр розміщувався в парку, який нині перейменовано в Святомиколаївський.

  Для тих, хто хоче дізнатись більше про історію кіно , стануть в нагоді книги: Бордмен А "Ілюстрована історія кіно" та  Тримбач С. "Кіно, народжене Україною",  які наша бібліотека нещодавно отримала від Українського Інституту Книги.