середа, 24 березня 2021 р.

Книги - ювіляри 2021 року

Запрошуємо на відеоперегляд  книг, які святкують свій ювілей в  2021 році.

Ювілей – це особливе святкування "круглої" дати,  важливої події. Загалом, ювілеї заведено святкувати саме у людей. Але і  книги, як і люди, мають свій день народження.

Звісно, не завжди є змога чітко визначити дату написання та публікації якогось літературного твору, але деякі дати є чітко відомими.


460 років з часу закінчення перекладу Пересопницького Євангеліє так званою простою мовою, досить близькою до народної. Це визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва. Як свідчить приписка в рукопису, переклали Євангеліє 1556-1561 син протопопа М. Василевич та архімандрит Пречистенського монастиря Григорій у с. Двірці й м. Пересопниці (тепер Рівненська область). Замовила книгу княгиня А. Заславська.

Пересопницьке Євангеліє - розкішна книга, вагою 9 кг 300 г, писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів. Рукопис багато орнаментований, прикрашений високохудожніми кольоровими заставками й мініатюрами. За красою й багатством оформлення Пересопницьке Євангеліє не має рівних собі серед українських рукописів. 

Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації – на Пересопницькому Євангеліє під час інавгурації присягають Президенти України.


Далеке ХVІ століття, Острозька академії у місті Острог на Волині. Саме тут 440 років тому вийшла з друку Острозька Біблія – видатна пам’ятка української культури. Не безпідставно називають її "королевою української книги". Це видання шанували й представники неправославних віровизнань, віддаючи належне ерудиції острозьких книжників. Шанобливе ставлення до цієї Біблії як з боку православних, так і представників інших християнських конфесій стало однією з причин того, що збереглося чимало примірників цього видання. При гіпотетичному накладі 1000-1500 примірників до нашого часу дійшло понад 260, Вони зберігаються в музеях, бібліотеках, архівах не лише України, а й також Австрії, Білорусі, Болгарії,Ватикану, Великобританії, Голландії, Греції, Естонії, Канади, Киргизії, Литви, Німеччини, Польщі, Москви, Румунії, Сербії, США, Угорщини, Чехії, Франції, Фінляндії  та Узбекистану.


У квітні 2021 року виповниться 180 років з дня написання геніальної поеми Тараса Шевченка «Гайдамаки» - першого українського історичного роману у віршах. Стверджують, що саме 7 квітня 1841 поет поставив останню крапку в рукописі поеми. Який поціновувач української літератури не знає цих стрічок?

Все йде, все минає – і краю немає,
Куди ж воно ділось? Відкіля взялось?
І дурень, і мудрий нічого не знає.
Живе… умирає…


Повісті „Микола Джеря” вже 145 років. Вона є одним з найвідоміших творів видатного українського письменника Івана Нечуя-Левицького. Але незважаючи на визнання сучасників, за часів життя автора цей твір був заборонений. Не дивно, адже у ньому дуже яскраво змальовано антикріпацький рух народу. Для часів написання – занадто яскраво. На перший погляд, це одна з багатьох повістей, де йдеться про життя українських кріпаків – Миколи, його дружини та батьків. Але насправді повість підкреслює контраст між високим покликанням людини і її буденними обов’язками, які це покликання руйнують. 



Іван Карпенко-Карий – український драматург, майстер соціально-психологічної та сатиричної драми. В 1841 році побачила світ сатирично-гумористична п’єса на соціально-побутову тематику  «Мартин Боруля». Тож, цьому твору вже 135. Етичні цінності проти умовностей та рангів – яким є основний конфлікт п’єси – і зараз на часі. Боруля – заможний селянин, який з усіх сил прагне входити до дворянських кіл. Своїй дочці Марисі він забороняє займатися важкою працею і водитися з простим людом – тепер вона має бути панянкою. Та чи принесуть панські примхи щастя дівчині, яка щиро кохає простого юнака? 



«Лісова пісня» Лесі Українки - один з найкращих творів класичної української літератури. Це теж книга-ювіляр. В 2021 році їй виповнюється 110 років. Намагатись втиснути неймовірну «Лісову пісню» Лесі Українки у рамки якогось жанру – справа невдячна, адже ця книга увібрала в себе риси різних жанрів. Не просто ж так сама поетеса визначила твір як драму-феєрію. Крім того, чи не бачите ви у «Лісовій пісні» риси фентезі? Проте жанр твору не настільки важливий, як сама книга. Мова тут йде про лісову мавку, яка закохується у простого сільського хлопця Лукаша. Він теж просто обожнює її, не зважаючи на те, Мавка – істота лісова, і до його реального світу не має жодного стосунку. Проте кохання їхнє не витримало випробування побутом: Мавка не могла так спритно поратись в хаті та жати жито, як це робили змалечку привчені до такої роботи сільські дівчата. Мати Лукаша врешті переконала хлопця, що йому краще поєднати долю не з лісовим ефемерним створінням, а з цілком реальною сільською молодицею. Але в результаті це не принесло щастя жодному з них… Рекомендуємо цю книгу всім.


Ми часто досить скептично ставимося до класики української літератури, особливо якщо її 
вивчали ще у школі, на не завжди цікавих уроках. Автобіографічна кіноповість «Зачарована Десна» Олександра Довженка є приємним винятком з цього правила. Вона вийшла у 1956 році, їй наразі 65Прикметно, що твір немає чіткого сюжету, він радше схожий на цикл новел, які розповідають про дитинство юного Довженка, його дитячі враження, захоплення, вподобання. Хоча загалом можна виділити дві лінії розповіді: перша це дитяче сприйняття світу, друга це ліричні відступи дорослої людини. Запам’ятовується образ прабаби малого Сашка - Марусини, і сцена, в якій Сашко витоптав грядки та як його проклинала за це прабаба. Всі герої Довженка описані з великою любов’ю особливо, дід Семен, який був схожий на Бога, батько – невтомний хлібороб, дядько Самійло – великий косар. З неймовірним трепетом зображені найближчі для Довженка жінки – мама, прабабуся.



По смерті Василя Симоненка у 1966 році з його спадщини видано вибірку із творчості «Поезії». Новели з цієї збірки читаємо вже 40 років. Разом з автором ми роздумуємо над людською сутністю, над любов’ю до України, прагнемо художньо осмислити явища життя, моральні цінності людства. Основний лейтмотив його філософської лірики полягає в тому, що людина не може обирати Батьківщину, вона також повинна відчувати свою значущість і радіти моментам життя, адже завтра світ належатиме іншим людям.


20 років з публікації роману Юрія Мушкетика, визнаного майстра сучасної української прози, "Морок". Якщо коротко - це роман про сьогодення, про гостроконфліктні ситуації, про випробування на справжність людини та її душі і про питання із питань -  «Ствердиться чи не ствердиться Україні?» 



Немає коментарів:

Дописати коментар