Поетеса епохи

Наприкінці п'ятдесятих років на українському поетичному небосхилі зійшла нова зоря... Дивно, що й досі астрономи не назвали одну з планет її ім'ям - Ліна Костенко. Народилася Ліна Василівна 19 березня 1930 року в місті Ржищеві на Київщині у вчительській сім'ї. Закінчивши середню школу в Києві, вчилася у Київському педагогічному інституті, а згодом у Літературному інституті імені Максима Горького в Москві, який закінчила 1956 року. Тоді ж, наприкінці п'ятдесятих, одна за одною вийшли друком її поетичні збірки «Промені землі» і «Вітрила», а в 1961 році - «Мандрівки серця».

          А потім добрих півтора десятка літ у літературному житті України мовби й не існувало Ліни Костенко. Сьогодні таке диво - мовчання пояснюють безкомпромісною громадянською позицією поетеси. Зрештою, так воно й було. Щоб упокорити свідому непоступливість письменниці, високі компартійні мужі через видавництва все робили, аби гостре слово мужньої жінки не дійшло до читача. Тільки Ліна Костенко не зрадила ні себе, ні поезію. Вона ненастанно, одержимо творила й піднеслася до висот такого духовного подвижництва, що її феномен в українській літературі залишиться неперевершеним і вічним.

Серед українських патріотів немає тих, кому ім'я Ліни Костенко не було б символом України, правди, вірності ідеалам. Ніби даючи можливість надолужити роки її замовчування, доля дає їй довгий вік, творчу енергію, світлий розум. Пані Ліна продовжує поповнювати скарбницю сучасної української поезії. З її творчим добутком можна познайомитись в наших бібліотеках, де організовані книжкові виставки, проходять поетичні марафони, інернет-години тощо. Звучать слова відомої поетеси і в нашій бібліотеці. Час не змінить значення її творів, адже в них - правда, історія України, мрії і прагнення нашого народу.