Писемне слово
має більшу силу, ніж усне. Нині ми не можемо уявити усне мовлення без
писемності, проте, в часи, коли християнство почало розповсюджуватися на
теренах сучасної України, ще не було символів, які б позначали звуки тогочасної
мови. Творцями такої азбуки стали відомі нам усім монахи Кирило і Мефодій. Саме
вони систематизували слов’янські мови і створили літери, багатьма з яких ми
користуємося і донині. Сформована ними церковнослов’янська мова стала
літературною мовою деяких слов’янських народів, зокрема вона була літературною
мовою і в Україні аж до появи «Енеїди» Івана Котляревського в 1798 році. Саме
Котляревський вважається основоположником сучасної української літературної
мови.
Але сьогодні
мова про Кирила і Мефодія. Рідні брати з грецького міста Солуня, яке в ІХ
столітті було важливим центром торговельного і політичного життя Візантійської
імперії. Їхній батько на ім’я Лев був високим урядовцем в імперській
адміністрації. Він був греком за походженням, а мати – слов’янкою, тому з малку
брати чули ці мови. Вони отримали гарну освіту. Кирило став патріаршим
бібліотекарем в соборі Святої Софії, а Мефодій був стратегом провінції
Македонії. Cаме їм самим Проведінням судилося стати творцями нашої азбуки,
нашої писемності. В цей день православна церква вшановує Кирила і Мефодія як
святих. Ми дякуємо їм за їх працю.
В бібліотеках громади пройшли літературні години, інформини, вікторини, присвячені Кирилу і Мефодію та дню слов’янської писемності і культури. Центральна бібліотека запросила своїх відвідувачів на інформаційне повідомлення «Апостоли рідної мови». Книги і матеріали з Інтернету поповнили знання, розширили кругозір, вкотре підтвердили нашу любов до України та її мови.
Немає коментарів:
Дописати коментар