Вишиванка – код нації

Донька поета, нашого земляка Станіслава Зінчука виставила в Інтернеті вірш свого батька, написаний 15 серпня 1982 року:

Найдавніше письмо на землі - вишиття:

В знаках-символах мудрість і музика, рівна Бетховену.

Прочитати його намагаюсь дарма все життя,

Та німа таїна вушком голки надійно захована... 

 

А христинівчанка Ольга Шарандак порадувала нас сьогодні своїм новим віршем:

Одягаймо вишиванки, українці милі.

Ми сьогодні показали міць і нашу силу.

Одягаймо вишиванки, козацького роду,

Ми сьогодні показали незламність народу.

                 Єдність в барвах і волошках, в маках розцвітає.

                 Візерунки українські народ одягає,

                 В вишиванках маєм силу, код віків в ній маєм,

                 І ніхто нас, милі браття, в світі не здолає.

Вишиванки одягаєм для кращої долі,

Бо ніхто нас не позбавить свободи і волі.

Розбивають й виганяють ворога Герої,

В вишиванках залишають краплі свої крові!

                Не забудем й не пробачим всіх, хто нас руйнує,

                Перемогу в сильній битві Бог нам подарує.

                Одягає Україна барви й візерунки,

                Ми ж тримаймося в єдиній, переможній думці!

 

         Дякуємо, Ольго Олексіївно, за гарний вірш. Його сьогодні читали наші користувачі в бібліотеці. Ми всі – однодумці. І дуже приємно, що наші почуття і думки ви висловили поетичними рядками. Гарно. Віримо, що скоро Ви вже писатимете про Перемогу України.