18 травня - день жалоби в кримсько-татарського народу.
В цей день в 1944 році згідно з наказу Сталіна і постанови державного комітету
оборони срср почалося примусове виселення цього вільнолюбивого народу із землі їх
предків. За три дні у віддалені регіони - від північного Переуралля до
республік Середньої Азії – було депортовано велика кількість дітей, жінок,
людей похилого віку. Сталінська статистика називала цифру у 191044 особи, а
самоперепис , проведений Національним рухом кримських татар стверджує, що було
вивезено 423100 осіб. Дуже багато людей не змогли вижити в умовах того їх перевезення
в товарних вагонах. Навіть офіційно нквс признало, що під час виселення і в
перші роки після нього загинуло 27% депортованих, тобто майже третина цих
безневинних людей. Насправді, дослідники мають підтвердження, що загинув майже
кожен другий, тобто половина цього народу.
Люди повинні знати правду про страшний злочин
сталінізму проти кримсько-татарського народу. Цей етнос був під забороною, його
не вживали в срср навіть під час переписів. Але пам'ять народу береже ті події,
які чорною жалобою пройшли по багатьох родинах.
Щороку в цей день світ схиляється перед пам’яттю тих, хто
став жертвою більшовистсько-сталінської політики. Але страждання цього народу
продовжує анексія Криму, встановлення «русского міра» на півострові.
В нашій бібліотеці оформлено книжково-документальну
виставку «Анексія: острів Крим. Хроніка гібридної війни!. На ній зібрані книги,
статті, які висвітлюють події в Криму, його історію, красу природу і мужність
кримських татар.
За матеріалами цієї виставки проведено годину історичної
правди «Позбавлені Батьківщини». На допомогу друкованим виданням
використовувались Інтернет-ресурси. Без сліз їх не можна дивитися. Це
стосується і фільму «Хайтарма».
Для учнів 5-6 класів була проведена бесіда за книгою Наталії Смирнової «Крим Керіма». Книга розповідає про природу і історію Криму. А розділ «Пекельний вагон» висвітлює трагедію 18 травня 1944 року.
Крим – це Україна, його історія – болюча рана нашої держави, яку потрібно знати, щоб такі трагедії ніколи не повторилися.
Немає коментарів:
Дописати коментар