Літературний диліжанс присвячений поезії Л. Костенко та В. Симоненка

    В такий непростий час - час меркантильності, байдужості і духовного спустошення,  поезія - як  промінь сонця, прикрашає наше життя і дає нам натхнення. Вона є тим острівцем духовності , який надає нашому буттю барв та наповнює його змістом. «Поезія — це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», - колись сказала Ліна Костенко  і не можна з нею не погодитись.

Не знаю, чи побачу Вас, чи ні.
А може, власне, і не в тому справа.
А головне, що десь вдалечині
Є хтось такий, як невтоленна спрага.
Я не покличу щастя не моє.
Луна луни туди не долітає.
Я думаю про Вас. Я знаю, що Ви є.
Моя душа й від цього вже світає.
https://maximum.fm/novini_t2

    Здавалося б, про любов сказано так багато, що всі слова уже були чиїмись. Але Ліні Костенко та Василю Симоненку вдалося розповісти про кохання  оригінально,  проникливо та по особливому. Цих двох видатних письменнників багато що пов'язує : тернистий літературний шлях, боротьба за правду, непохитність власних переконань... Подейкують, що Василь Андрійович був навіть закоханий в Ліну Василівну. Можливо, саме тому, їх творчість, просякнута духом тогочасності, настільки близька одна одній і багато в чому співзвучна . 

    В затишній компанії, любителів поезії  Василя Симоненка та Ліни Костенко, непомітно збігли годинни.Час просипався між рядками віршів про кохання і не помітно для всіх  розпорошувався в повітрі. Ніхто з присутніх не залишився байдужим.

Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон,
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

https://maximum.fm/novini_t2

Душа складала свій тяжкий екзамен.
Мов тихий дзвін гірського кришталю
несказане лишилось несказанним.
Життя ішло, минуло той перон,
Гукала тиша рупором вокзальним.
Багато слів написано пером.
Несказане лишилось несказанним.
Світали ночі, вечоріли дні.
Не раз хитнула доля терезами.
Слова як сонце сходили в мені.
Несказане лишилось несказанним.

https://maximum.fm/novini_t