Історію не можна ні переписати, ні змінити. Навіть найстрашніші і найкривавіші її сторінки. Але її потрібно пам'ятати, щоб трагедії ніколи більше не повторювались. Однією з страшних сторінок в роки Другої світової війни є знищення мільйонів євреїв фашистськими нацистами. Серця людей завмирають у сумі при нагадуванні про трагедію в Бабиному Яру поблизу Києва.
Там пролити стільки сліз і крові, що земля змінила свій колір, а стогони і плач обпікають і сучасників глибиною болю і розпачу. В роки тієї війни в Україні було розстріляно, по-звірячому закатовано 70 відсотків єврейського населення. Єврейські гетто страшною павутиною вкрили наш край. На Христинівщині теж були такі страшні місця, як в райцентрі, так і в селах. Майже всі ті, хто був у тих гетто, загинули. Жінки і діти, немічні старі і молоді люди, заплатили своїм життям за антилюдяність нацистів. Немає їм прощення, як немає забуття невинним жертвам. Про трагедію того часу розповідають книги, документи, спогади. Всі вони зібрані на виставці в центральній бібліотеці на книжковій виставці «Смертельний шлях сотні тисяч людей». Серед цих документів і спогади старожилів Христинівщини про розстріл євреїв. Та могила на єврейському кладовищі, до якої окупанти не підпускали нікого, ще кілька днів ніби дихала. З-під землі було чути стогони...
Такі
виставки жалоби і пам'яті організовані і в бібліотеках тих сіл, де єврейська
трагедія забрала життя невинних жертв. Вклонімось їх пам'яті... Щоб ніколи така
трагедія не пройшлась по долі жодного народу.
Немає коментарів:
Дописати коментар