Лялька-мотанка - український оберіг

 

Про українські вишиванки, рушники, килими й писанки знають усюди. Не менш цікавими є й ляльки. Стародавні іграшки переважно виготовляли з природних матеріалів: дерева, трави, каміння, а також тканини. Найдревніший мовчазний символ ляльки-мотанки тисячоліттями супроводжував наших предків і передавався із покоління у покоління від матері до доньки.

Назва «лялька-мотанка» походить від слова «мотати», тобто виготовляти з тканини вузликову ляльку, не використовуючи голку та ножиці. Мотанка – символ добробуту, добра й надії. Вона виконувала функцію оберегу людської долі, а долю не можна колоти й різати.

Для виготовлення мотанки використовували старий одяг членів родини. Створювали таку ляльку лише з щирими почуттями, тому вважали, що вона має потужну енергетику й оберігає оселю й кожного її мешканця.

Мотанки відрізняються від звичайних ляльок «пустим» обличчям. Наші предки вірили, що саме через обличчя до ляльки можна прив’язати душу людини або зурочити когось недобрим оком. На деяких мотанках замість обличчя викладали різнокольоровими нитками хрест – символ Сонця. Горизонтальні лінії означали жіноче начало, а вертикальні – чоловіче.

Провідний бібліотекар центральної бібліотеки Наталія Сухецька провела майстер-клас по книзі Ольги Тарасової «Ляльки-обереги». Присутні багато дізнались про традиції, прикмети, матеріал ляльок-мотанок. Бажаючі мали змогу самим спробувати зробити такий оберіг для себе чи своїх рідних.