Іще одна сторінка історії Христинівщини

 

Центральна бібліотека Христинівської міської ради в рамках фестивалю "Книжковий Арсенал в нашій бібліотеці" провела презентацію нової книги П.І,Горохівського  "Христинівщина в роки НЕПу" (перша половина 20-х рр.)

Минуле нашого краю багате на події. Чим більше років відділяє нас від тих днів, які вже канули в минуле, тим цікавіше стає нам дізнатись як жили наші прадіди. Великий інтерес викликають книги істориків, краєзнавців Ярослави та Петра Горохівських, які поставили собі за мету реалізувати проект «Історія краю на матеріалах місцевої преси». Цього разу Петро Іванович Горохівський, завідуючий кафедрою «Всесвітня історія та методика викладання», професор Уманського державного педагогічного університету імені П.Г.Тичини презентував свою книгу «Христинівщина в роки НЕПу. (перша половина 20-х рр.)».

Книга написана за матеріалами місцевих газет. Ця книга - результат чотирьохмісячної роботи в архівах та бібліотеках. Багато публікацій краєзнавці Горохівські написали використовуючи старі підшивки  нашої "Трибуни хлібороба". Для багатьох тих, хто був на презентації книги, стало відкриттям, що в ті роки виходила і окружна партійна газета «Робітниче-селянська правда». Христинівський (Верхняцький) район в час входив до Уманської округи, і всі процеси і події відображались на сторінках цього періодичного видання. Великі цитати з газет, малюнки і карикатури зберігають колорит тих часів, допомагають досягти виразності, зокрема автентичності мови.

Автор розкриває політичні і соціально-економічні передумови розвитку краю в ті роки, подає матеріал про органи влади, розвиток економіки, освіти, науки і культури. Цікавий матеріал про життя і побут населення. Висвітлено роботу залізничного вузла: про її інфраструктуру (депо, вокзал, будинки для залізничників тощо). Газета повідомляє, що в свій час  було націоналізовано 92 будинки, які були передані до Комгоспу, в них живуть 390 робітників Христинівського залізничного депо. 

На початку 20-х років на Христинівщині працювала 21 хата-читальня, в яких ішла антирелігійна пропаганда, агрокультурна та ін. Наприклад, лекцій з жовтня 1924 року по травень 1925 року по цих темах було проведено 112 лекцій та 70 бесід, а на різні теми -40.

Керівництво району, за вказівками "з гори", намагались втілити ідею трудової школи, школи праці, створити у кожній школі виробничі колективи, які реально б працювали у сільському господарстві і промисловості. Виявляється, в той час в багатьох селах діяли дитячі будинки для сиріт, в газеті вони називаються дітдомами.

Хто вже пам'ятає, що у Верхнячці при цукроварні  була школа фабзавучу (ФЗУ)? Ця школа мала окремий кошторис, забезпечувалась книгами, навчальним приладдям... Учні працювали 8 годин на день: 4 години теоретичне навчання в школі, 4 години - практичні заняття  в майстернях. Увечері учні займались у клубу.

Гарно розписана в книзі робота лікнепів, які діяли в кожному селі. Схвально газета відгукується про роботу Ліщинівського лікнепу, який відвідували 41 неписьменний та 36 малописьменних, більшість яких - жінки. А Пеніжківський лікнеп був підданий нещадній критиці. 

Взагалі, в газеті дуже багато заміток по кожному населеному пункту Христинівщини: десь гарно працювала школа чи клуб, десь були виявлені порушення  в торгівлі, чи  виконанні постанов  держави...  А

Розвивались в той час ремесла і промисли: працювали олійні, крупорушки, млини, кузні... 

Про книгу можна багато розповідати, тому, що в ній зібраний  такий цікавий і  унікальний матеріал, від читання якого не можна відірватись. Прочитайте її, перегорніть не просто сторінки книги, а сторінки історії, нашої минувшини, молодості наших прадідів і прабабусь. 

Петро Іванович - ерудована людина, про свою книгу розповідає цікаво і з захопленням. Ми вдячні йому за його працю, за його знання, за те, що всі свої книги він дарує в бібліотеку, де їх читають і молоді наші земляки, і ті, у кого за плечима великий життєвий досвід.

Ці книги розміщені на книжковій виставці – «Історію краю збираючи по краплині». Матеріали цієї виставки користуються популярністю в студентів, учнів, істориків і всіх тих, хто, думаючи про майбутнє нашої держави, вивчає її минуле.

          Здоров’я Вам, шановний Петро Івановичу, творчої наснаги, сили і нових пошуків! Радуйте і далі христинівчан, які вважають Вас своїм земляком, новими цікавими книгами!