Батько – фундамент сім'ї

    Як добре, коли діти з раннього дитинства усвідомлюють, що у них є батько. Коли дитина приходить в цей величезний і складний світ, важливо відчувати і знати, що в неї є сильний і надійний захист – тато. Дітям потрібна захищеність, вона надає впевненості і спокою.

Кожна дитина вважає, що її тато – найкращий, найсильніший, найрозумніший. Адже так і повинно бути в хорошій сім'ї. Батько повинен бути опорою і підтримкою, прикладом сили, доброти і чесності.

Саме таким є для своїх дітей Швайка Юрій Васильович. Доля розпорядилась так, що він виховав своїх дітей, своїх синів сам. Дружина Валентина Василівна, його кохана Валя, раптово померла в 2012 році, коли дітям було одинадцять і сім років. Страшна втрата! Це величезне горе не зломило його! Ні в своє серце, ні в сім’ю не зміг впустити іншу жінку. Такої, як його кохана, в світі немає. Допомагали родичі, друзі, сусіди. Але дуже швидко навчився справлятись сам. Діти росли доглянутими, охайними, працьовитими. Три пари чоловічих рук давали лад в господі. Діти, які подорослішали раніше за своїх ровесників, виросли хорошими людьми. Вчилися добре, завжди були дружніми і чесними.

Діти завжди чимось схожі на своїх батьків. І не тільки зовнішньо. В житті не завжди все буває легко і просто. І переборювати труднощі діти вчаться у своїх батьків.

Старший син, Олексій, випускник Львівської військової академії сухопутних військ, підписав контракт і захищає Україну, батька з братом і всіх нас. Йому йде лише двадцять третій рік. Мужній наш земляк вже має військові нагороди. Тривожно на серці у батька, молиться він за свого хлопчика з офіцерськими погонами, щоб беріг його Всевишній, захистив від куль його кровинку і його бойових товаришів. Поряд з тривогою живе в його серці і гордість за свого старшого.

А вісімнадцятирічний Владислав навчається у будівельному училищі в Києві. Розуміють у цій родині, що професія будівельника дуже буде потрібна нашій державі.

Сам голова сім’ї має 47 років. Він – працівник ВУЖКГ. Працьовитий, відповідальний, доброзичливий і скромний – так характеризують його ягубчани. В дворі у Юрія Васильович лад: доглянуті сад, город і квітник. Тримає він кури, гуси. Щоб пригостити дітей і рідних домашнім м’ясом і яйцями. Давно навчився куховарити: пекти, варити, смажити і запікати.

В день батька діти своїм татусям готують подарунки, пишуть вірші, складають слова вдячності. Адже бути батьком непросто, стати хорошим татом своїм нащадкам – то справжня наука, навчитися якої можна тоді, коли слухаєш своє серце, згадуєш своє дитинство, бажаєш своїм дітям щастя.

Це велике щастя і велика відповідальність, це повторення свого Я і продовження свого роду.

З повагою говоримо про справжнього Батька, турботливого і доброзичливого. Хай у Вашому житті будуть тільки приємні події і гарні новини. Хай збудуться мрії, хай у Вашу сім’ю приходить щастя, достаток, злагода і мир. Божого благословення Вам і Вашим синам, шановний Юрію Васильовичу.

Перемоги нам і мирного неба!