Україна рік в сльозах, але не на колінах

             Насунула чорна війна на Україну...

То ворог, піднявши себе  величаво, 

Собі щось придумав, що має він право

На долі людські, на чиїсь почуття,

На землі чужі, на безцінне життя...

Рік тому о 4:55 24 лютого Україна здригнулась від вибухів ракет на своїй території – путін почав повномасштабну війну, яку до цих пір називають «спецоперацією». Від звуків вибухів прокинулись жителі багатьох українських міст: Києва, Одеси, Харкова... Прогриміли вибухи і в нашій громаді.

В країні ввели воєнний стан та розірвали дипломатичні відносини з рф. Ми вчились жити під звуки сирен, піклуватись про тих, хто поряд. Хтось шукав безпеки за кордоном, хтось обладнував укриття дома.

25 лютого стало відомо, що захисники острова Зміїного красномовно вказали напрямок руху ворожому військовому кораблю. Кінець лютого запам'ятався заторами на дорогах, спорожнілими полицями магазинів, панікою та прикладами героїзму і сміливості. Люди голіруч зупиняли танки, збирали для ЗСУ кошти, продукти, ліки. Вся Україна стала територією волонтерства. Перелічити все те, що роблять наші люди для Української Армії, просто неможливо. Напівфабрикатами, випічкою, плетеними шкарпетками ми показуємо нашим захисникам, що ми з ними, ми віримо в них, віримо в Перемогу. До цієї справи долучаються і наші діти, які за цей рік подорослішали. В їх життя, в їх дитинство увірвалась віроломна війна, і вони грають в інші ігри: малюють обереги воїнам, влаштовують благодійні концерти і ярмарки, витягають зі своїх скарбничок кошти і перераховують їх на ЗСУ.

Є в нас, на превеликий жаль, зрадники, перебіжчики. Наша зневага і ненависть до них така ж сильна, як і до рашистів.

Ця війна забирає життя наших Героїв. Ми на колінах проводжаємо їх в останню путь, їх побратими обов'язково  помстяться  ворогам.  Кара буде їм за зруйновані пологові і житлові будинки, театри, музеї, залізничні вокзали, лікарні, бібліотеки, за знищене, спалене і вкрадене.

Українці відбудують свою Державу, сильну і вільну. Ми єдина країна, єдиний народ. В єдності – наша сила. А ще сила – у правді. Правду, гірку і героїчну, висвітлюють матеріали книжково-документальної виставки «Рік героїзму і незламності». Книги і статті розповідають про наші жахливі втрати, які нічим не замінити, про рани, які не загоїть час. А ще розповідають про мужність і силу духу, про незламність і героїзм.

Ми обов'язково здолаємо цих нелюдів. Ніколи Україна не стане на коліна перед загарбницькою ордою.

Все буде Україна!